Робота ресторанів у карантин, питання юристу про оренду, зарплату та податки для закладів у період коронавірусу

Починаючи з 17 березня 2020 року, в Україні введено режим карантину. Найболючіше він ударив по малому й середньому бізнесу на ринкові громадського харчування. Заклади не можуть приймати гостей, тому більшість із них тимчасово закрилася або працює тільки у форматах take away і «доставка».

Утім що робити, якщо вам невигідно працювати в таких форматах або у вашому місті немає сервісів доставки, а самотужки ви не можете рентабельно забезпечити доставлення? Як юридично правильно заморозити бізнес, зберегти персонал, отримати податкові пільги й відстрочення — про все це ми запитали юриста Poster Дмитра Кондратьєва.

Які податкові послаблення вже діють в Україні?

Верховна Рада України ухвалила Закон № 3220 про підтримку підприємців на період карантинних заходів. А це означає, що з 1 березня до 30 квітня:

• усіх ФОП звільняють від сплати ЄСВ;
• скасовуються штрафи й пеня за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ і несвоєчасне подання звітності з ЄСВ;
• скасовуються податки на комерційну нерухомість і землю.

З 1 березня до 31 травня — бізнес звільняється від основних штрафів і пені за порушення податкового законодавства, крім порушень зі сплати ПДВ, акцизів та ренти.

З 18 березня до 18 травня — вводиться мораторій на документальні й фактичні перевірки бізнесу.

До 1 липня — продовжується строк подання річної декларації про майновий стан і доходи.

І ще важливий момент: на 3 місяці відтерміновується обов’язкове введення програмних РРО для всіх категорій «спрощенців».

Окрім того, закон звільняє всіх громадян від штрафів і пені за прострочення виплат за споживчими кредитами з 1 березня до 30 квітня й уводить допомогу для тих, хто захворів на COVID-19 та перебуває в самоізоляції.

Чи плануються ще якісь закони, що стосуватимуться ресторанного бізнесу?

Так, 30 березня український парламент ухвалив Законопроєкт № 3275; після того як президент його підпише, закон набере чинності.

Що в ньому нового?

• Для ФОП на єдиному податку підвищують ліміти: 1-ша група — 1 млн, 2-га група — 5 млн і 3-я група — 7 млн. Мораторій на планові перевірки продовжиться до 30 червня.
• До КЗпП уведуть поняття «дистанційна робота» й «гнучкий режим робочого часу». Ці новації юридично визначать роботу з дому й стосуються багатьох категорій працівників, які можуть працювати віддалено (наприклад, у галузі IT). Однак вони не надто актуальні для громадського харчування, де співробітники мають працювати безпосередньо на робочому місці.
• На час карантину орендар може не платити за оренду, якщо він не має змоги користуватися орендованим майном. Щоправда, поки незрозуміло, як буде на практиці з закладами громадського харчування, які працюють у форматах take away і «доставка».

Стежте за нормативними актами, які ухвалюють місцеві органи влади. Наприклад, згідно з новим законопроєктом місцева влада може встановлювати податкові знижки для єдиного податку. Єдиний податок сплачується до місцевих бюджетів, а не до держбюджету.

Чи будуть ще якісь закони, поки невідомо: усе залежить від того, чи продовжуватимуть карантин. З огляду на досвід європейських країн, де запровадили значно істотніші послаблення зі сплати податків, цілком імовірно, що й про наш малий і середній бізнес не забудуть.

Чи є відстрочення або знижка зі сплати комунальних платежів?

Якщо коротко — знижок і відстрочень ніхто не давав, але є деякі послаблення. Наприклад, на борг з комуналки не нараховуватиметься, а отже, не стягуватиметься пеня, також упродовж зазначеного строку ніхто не має права припинити надавати вам комунальні послуги через борг.

За яких обставин можна законно вимагати від орендодавця «орендних канікул», знижки або відстрочення?

Окрім законопроєкту № 3275, про який ми вже згадували, у законах нічого про ці застереження немає, тому треба розглядати кожен договір окремо. Якщо в договорі взагалі не передбачено знижок, відстрочень або «канікул», орендарі переважно звертаються до положення про форс-мажор — знову ж таки, якщо він є.

На практиці всі усвідомлюють, що нинішні обставини об’єктивно паралізують роботу вашого закладу, тож, зважаючи на них, рекомендуємо зв’язуватися з орендодавцями, щоб вони дали «орендні канікули» або знижку на оплату оренди.

Зазвичай вони на це йдуть, розуміючи, що, якщо ваш бізнес зупиниться, ви просто закриєтеся й не принесете їм ніякого прибутку, а знайти нового орендаря під час кризи буде складно.

Робота ресторанів під час карантину: запитання юристу про оренду, зарплати й податки для закладів у період поширення COVID-19

• Починаючи з 17 березня 2020 року, в Україні введено режим карантину. Найболючіше він ударив по малому й середньому бізнесу на ринкові громадського харчування. Заклади не можуть приймати гостей, тому більшість із них тимчасово закрилася або працює тільки у форматах take away і «доставка».

Утім що робити, якщо вам невигідно працювати в таких форматах або у вашому місті немає сервісів доставки, а самотужки ви не можете рентабельно забезпечити доставлення? Як юридично правильно заморозити бізнес, зберегти персонал, отримати податкові пільги й відстрочення — про все це ми запитали юриста Poster Дмитра Кондратьєва.

Які податкові послаблення вже діють в Україні?

Верховна Рада України ухвалила Закон № 3220 про підтримку підприємців на період карантинних заходів. А це означає, що з 1 березня до 30 квітня:

• усіх ФОП звільняють від сплати ЄСВ;
• скасовуються штрафи й пеня за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ і несвоєчасне подання звітності з ЄСВ;
• скасовуються податки на комерційну нерухомість і землю.

З 1 березня до 31 травня — бізнес звільняється від основних штрафів і пені за порушення податкового законодавства, крім порушень зі сплати ПДВ, акцизів та ренти.

З 18 березня до 18 травня — вводиться мораторій на документальні й фактичні перевірки бізнесу.

До 1 липня — продовжується строк подання річної декларації про майновий стан і доходи.

І ще важливий момент: на 3 місяці відтерміновується обов’язкове введення програмних РРО для всіх категорій «спрощенців».

Окрім того, закон звільняє всіх громадян від штрафів і пені за прострочення виплат за споживчими кредитами з 1 березня до 30 квітня й уводить допомогу для тих, хто захворів на COVID-19 та перебуває в самоізоляції.

Чи плануються ще якісь закони, що стосуватимуться ресторанного бізнесу?

Так, 30 березня український парламент ухвалив Законопроєкт № 3275; після того як президент його підпише, закон набере чинності.

Що в ньому нового?

1. Для ФОП на єдиному податку підвищують ліміти: 1-ша група — 1 млн, 2-га група — 5 млн і 3-я група — 7 млн. Мораторій на планові перевірки продовжиться до 30 червня.
2. До КЗпП уведуть поняття «дистанційна робота» й «гнучкий режим робочого часу». Ці новації юридично визначать роботу з дому й стосуються багатьох категорій працівників, які можуть працювати віддалено (наприклад, у галузі IT). Однак вони не надто актуальні для громадського харчування, де співробітники мають працювати безпосередньо на робочому місці.
3. На час карантину орендар може не платити за оренду, якщо він не має змоги користуватися орендованим майном. Щоправда, поки незрозуміло, як буде на практиці з закладами громадського харчування, які працюють у форматах take away і «доставка».

Стежте за нормативними актами, які ухвалюють місцеві органи влади. Наприклад, згідно з новим законопроєктом місцева влада може встановлювати податкові знижки для єдиного податку. Єдиний податок сплачується до місцевих бюджетів, а не до держбюджету.

Чи будуть ще якісь закони, поки невідомо: усе залежить від того, чи продовжуватимуть карантин. З огляду на досвід європейських країн, де запровадили значно істотніші послаблення зі сплати податків, цілком імовірно, що й про наш малий і середній бізнес не забудуть.

Чи є відстрочення або знижка зі сплати комунальних платежів?

Якщо коротко — знижок і відстрочень ніхто не давав, але є деякі послаблення. Наприклад, на борг з комуналки не нараховуватиметься, а отже, не стягуватиметься пеня, також упродовж зазначеного строку ніхто не має права припинити надавати вам комунальні послуги через борг.

За яких обставин можна законно вимагати від орендодавця «орендних канікул», знижки або відстрочення?

Окрім законопроєкту № 3275, про який ми вже згадували, у законах нічого про ці застереження немає, тому треба розглядати кожен договір окремо. Якщо в договорі взагалі не передбачено знижок, відстрочень або «канікул», орендарі переважно звертаються до положення про форс-мажор — знову ж таки, якщо він є.

На практиці всі усвідомлюють, що нинішні обставини об’єктивно паралізують роботу вашого закладу, тож, зважаючи на них, рекомендуємо зв’язуватися з орендодавцями, щоб вони дали «орендні канікули» або знижку на оплату оренди.

Зазвичай вони на це йдуть, розуміючи, що, якщо ваш бізнес зупиниться, ви просто закриєтеся й не принесете їм ніякого прибутку, а знайти нового орендаря під час кризи буде складно.

Форс-мажор у договорі оренди — на що звернути увагу?

«Епідемія» й «пандемія» — зазвичай ці терміни трапляються мало не в кожному стандартному форс-мажорному застереженні, але якщо конкретно у вашому договорі цього не обумовлено — не біда. Крім того, форс-мажорними можуть визнати обставини, не зазначені у вашому договорі, однак такі, що відповідають критеріям форс-мажорних згідно з Регламентом Торгово-промислової палати (ТПП).

Наприклад, карантин уже визнано форс-мажором на рівні держави.

За яких ще умов визнається форс-мажор:

1. Коли друга сторона добровільно визнає форс-мажор і йде на поступки в певних питаннях. Рекомендуємо поступку іншої сторони фіксувати письмово в додатковій угоді.
2. Під час отримання офіційного сертифіката Торгово-промислової палати України.

На кожен договір вам потрібен окремий сертифікат.

Що ж стосується оренди приміщення, то, згідно з офіційними роз’ясненнями ТПП, брак грошей, тобто неплатоспроможність не вважається форс-мажором на законодавчому рівні. Отже, неможливість сплати не є форс-мажорною обставиною, якщо немає підтвердження технічних обмежень здійснення оплати.

Але водночас ТПП може розглядати заяви посвідчення форс-мажорних обставин, коли у вас немає можливості використовувати приміщення через введені на державному рівні заборони.

Який процес подання заяви в Торгово-промислову палату для скасування оренди через форс-мажор?

Щоб отримати сертифікат про наявність форс-мажору, потрібно підготувати й подати невеликий пакет документів.

1. Заповнена форма заяви, підписана керівником підприємства.
2. Копія договору оренди.
3. Копія наказу (розпорядження) у зв’язку з потребою припинення діяльності на підставі відповідних нормативно-правових актів.
4. Копія повідомлення (сповіщення другої сторони).

Документи надсилати в електронній формі на ucci@ucci.org.ua.

Отриману заяву розглянуть упродовж 7 робочих днів із дня звернення суб’єкта господарської діяльності й упродовж 21 дня з дня звернення фізичної особи.

Докладніша інформація на сайті Торгово-промислової палати. Вартість посвідчення одного факту наявності форс-мажорних обставин обійдеться вам приблизно в 1500 грн. Офіційні тарифи ТТП.

Як законно розв’язати проблему з відпустками власним коштом?

Згідно із Законом України «Про відпустки» співробітника можна відправити у відпустку власним коштом не більше ніж на 15 календарних днів на рік, але є лазівка, що дає змогу продовжити його на строк від 1 до 30 днів.

Так, стаття 25 Закону «Про відпустки» передбачає 18 варіантів (особливих причин), за якими можна піти у відпустку без збереження заробітної плати. Наприклад, якщо ви маєте дитину віком до 14 років, один з батьків може піти у відпустку для догляду за дитиною до кінця карантину.

І не забувайте, що вам у будь-якому разі знадобиться заява від працівника. Примусово в неоплачувану відпустку відправити не можна.

Які ще є натепер легальні варіанти відстрочення зарплат або звільнення?

У зв’язку з уведеним карантином жодним нормативно-правовим актом на території України не передбачено можливість відмови від виходу на роботу без оформлення відпустки, лікарняного, отримання згоди керівництва працювати за дистанційним графіком без шкоди для роботи.

На бажання роботодавця звільняти не можна, крім як за скороченням штату, але для цього є спеціальна процедура — повідомлення співробітників за 2 місяці, повідомлення за спеціальною формою в центр зайнятості тощо.

У звичайній практиці, якщо досягнуто компромісу між працівником і роботодавцем, звільнення відбувається за згодою сторін. Що дає право на поставлення на облік у службі зайнятості й отримання допомоги з тимчасового безробіття. Інший варіант — з ініціативи співробітника.

З ФОП припинити відносини набагато простіше й швидше: достатньо укласти додаткову угоду про розірвання договору або просто не надавати роботи до виконання.

З одного боку, законодавець установив, що відповідно до ч. 4 ст. 97 КЗпП і ст. 22 Закону України «Про оплату праці» власник підприємства або фізична особа — роботодавець не має права в односторонньому порядку ухвалювати рішення з питань, які погіршують умови оплати праці.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП, зважаючи на зміни в організації виробництва й праці, допускається зміна істотних умов праці. До яких, зокрема, належить і розмір оплати праці. Ця норма передбачає, що про зміну таких істотних умов працівника слід повідомити не пізніше ніж за 2 місяці (згідно зі ст. 103 КЗпП).

На практиці найчастіше зменшують розмір оплати праці, скорочуючи робочий день.

Якщо робочий день скорочено з ініціативи співробітника, не забуваємо про заяву від нього — і жодної проблеми не буде. Якщо ж робочий день скорочує роботодавець, тоді треба істотно змінити умови праці й обов’язково за 2 місяці повідомити про це працівника.

Кому вигідно стати банкрутом?

Фінансова криза, несплачені кредити, епідемія коронавірусної хвороби, карантин, інші обмежувальні заходи з боку держави — усе це негативно впливає на ресторанний бізнес. Якщо за таких умов у бізнесу немає доходів, є борги або кредити й немає активів, банкрутство — один з реальних виходів.

Фактично банкрутство допоможе списати борги. Згідно з законом списанню можуть підлягати заборгованості з:

• кредитів;
• іпотеки;
• комунальних послуг;
• податків;
• боргу перед фізичними особами;
• боргу перед юридичною особою.

Хоч би яку мету мав бізнес у статусі банкрута, щоб домогтися списання боргів або прийнятної реструктуризації, потрібно зініціювати процедуру банкрутства. Нині в Україні офіційно можуть бути визнані банкрутом і юридичні особи, і ФОП.

Проте пам’ятайте, що банкрутство — це крайній захід. На час застою можна поставити бізнес на паузу або переформатувати його на доставку й take away.

Звісно, «тимчасово» збанкрутувати й за якийсь час, коли мине криза, створити нову компанію — непоганий варіант. Однак пам’ятайте, що процедура банкрутства може забрати багато ваших ресурсів і часу. І до того ж вона триває від 3 місяців до кількох років, залежно від ваших боргів, кількості кредиторів тощо.

Матеріали за темою

• Як ресторанам та кафе працювати під час карантину?
• Як знизився продаж в українських ресторанах на карантині. Дослідження Poster
• Робота ресторану в кризовий період
• Як впали продажі в закладах України під час карантину
• Переформатування закладу під доставку: адаптація до нових умов роботи під час карантину
• Адміністративні протоколи: що потрібно знати рестораторам
• Онлайн-реклама ресторану під час карантину: чек-лист робочих інструментів
• Наскільки просіли по виручці заклади в Україні у липні 2020 року
• Карантин вихідного дня: бари та ресторани можуть не дорахуватись понад 40% прибутку
• Юридичний гайд «Карантин вихідного дня для ресторанів»
• Як держава допомагає українським рестораторам у карантин
• Другий локдаун знову обрушив обороти закладів: гірше за все ресторанам і барам
• Як упав виторг в українських ресторанах «червоної зони». Дослідження Poster
• Санітарно-епідеміологічні вимоги до закладів на карантині
• Як кав’ярні в Україні пережили рік пандемії: дослідження Poster
• Як змінилася виручка та середній чек закладів України у 2021 році. Дослідження Poster
• Доставка та зміна бізнес-моделі: адаптація закладу до роботи на карантині
• Доставка їжі: що відбувається з ресторанами швидкого обслуговування під час епідемії коронавірусу
• Які заклади найкраще відкривати під час кризи